Червоний телефон. НАТО та Росія відновлюють традицію «холодної війни»
Прямий зв`язок між НАТО та Москвою має на меті, як і у часи Холодної війни, недопущення значущих військових непорозумінь.
Останнім часом над Балтикою.
Російські військові літаки на високих швидкостях літають вздовж повітряних кордонів НАТО. Служба нагляду за повітряним простором західного Альянсу намагається встановити контакт з пілотами, але безрезультатно. Врешті-решт командувачі НАТО дають команду на зліт своїм винищувачам, що розміщені на базі повітряних сил НАТО в литовському місті Шауляй.
Подібні ситуації почастішали з початку української кризи. В НАТО їх називають «псевдонападами», спрямованими провокаціями. В основному російські військові літаки в останню хвилину розгортаються, але вже мали місце випадки, коли вони на короткий час вривались у повітряний простір НАТО.
«Кількість російських військових літаків поблизу кордону Альянсу в останні роки зросла» — підтверджує речник НАТО — Оана Лунгеску. Тільки у минулому році винищувачі Альянсу 150 раз мусили злітати над Балтикою, щоб перехопити російські військові літаки. «Якщо літаки наближаються до кордону з НАТО, ми хочемо знати, хто це і яка у них мета», — пояснюють в НАТО.
Незважаючи на напружену ситуацію, військової ескалації конфлікту між Москвою та Заходом поки вдавалось уникнути. Водночас досвід попередніх століть вчить, як швидко ситуація може змінитись на гірше. Під час Кубинської кризи 1962 року не було жодного прямого зв`язку між Радянським Союзом та США, Вашингтон міг тільки здогадуватись про наміри розміщення Радянських ракет середньої дальності на Кубі. Світ ледве уникнув ядерної війни.
Коли загроза минула, обидві супердержави зробили висновки та протянули гарячий дріт між Москвою та Вашингтоном. Червоний телефон, що насправді являє собою телеграфний апарат, вперше був використаний у 1967 році під час ізраїльсько-арабської шестиденної війни.
У лютому 2013 року було проведено пряму лінію зв`язку між НАТО та російським Генштабом. Проте українська криза відрізала цей зв’язок.
Наразі у НАТО збільшується кількість прихильників відновлення такого зв`язку. На початку грудня минулого року Міністр закордонних справ ФРН Ф.-В. Штайнмайер під час вечері з своїми колегами по НАТО у штаб-квартирі в Брюсселі попереджав, що ризик незвичайної військової ескалації дуже значний. Було б доцільно, щоб військові обох сторін мали б можливість швидко і безпосередньо спілкуватись один з одним.
Керівництво НАТО поділяє цю думку. Після засідання міністрів Генсек НАТО Йенс Столтенберг віддав військовим доручення відновити постійний зв`язок з росіянами. «Всі погодились», — заявила речниця Генсека Лунгеску, — «що у сучасній напруженій ситуації необхідна регулярна комунікація між НАТО та російськими військовими для попередження форс-мажорів».
З військової точки зору, пряма лінія зв`язку між керівництвами Альянсу в бельгійському Монсі та російським Генштабом є ефективним рішенням. Принаймні вона мала б виконувати функцію «clearing house», такої собі скриньки для скарг, — зазначив один генерал НАТО. «Навіть між Північною та Південною Кореєю існує така лінія зв`язку» — сказав генерал, -«і ці дві країни знаходяться практично у стані війни». Неможна допустити, щоб рішення, як діяти у критичних ситуаціях приймались прикордонними командирами – застережив генерал.
Проте, не зважаючи на заявлений намір, дискусія щодо впровадження цієї ідеї просувалась повільно. Багато засідань було присвячено обговоренню модальностей такого кризового телефону. Насамперед Канада, країни Балтії та Польща блокували це питання. Вони вимагали, щоб рішення про відновлення контактів з Росією обов`язково враховувало політичні питання української кризи. Німеччина та західноєвропейські члени Альянсу наполягали ж на прагматичному курсі.
Військові підтримали цю думку: у минулий четвер Головнокомандуючий силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав повідомив, що він вже провів телефонну розмову зі своїм російським колегою генералом Валерієм Герасімовим, шефом російського Генерального Штабу. Представник НАТО назвав при цьому свого російського колегу по імені, що прозвучало як знак початку примирення. Брідлав сказав: «Ми будемо відновлювати комунікацію з Валерієм».
Маттіас Гебауер, Крістоф Шульт
«Шпігель» Вип. 5 від 24.01.2015
