Паркур

Они скользят по стенам небоскребов. Перепрыгивают с одного здания на другое. Балансируют над бездной. Они – «ниндзя» мегаполисов нашего времени.

Ямакаси. Именно они сделали популярной экстремальную дисциплину ПАРКУР.
 
Дистанция, полоса препятствий – вот самое простое объяснение значения слова «паркур». Эту дисциплину основал француз Дэвид Белль. Он же собрал всемирно известную команду «Ямакаси». Эти ребята сыграли в одноименном фильме всемирно известного продюсера и режиссера Люка Бессона.

Официальное название всех, кто занимается паркуром – «трейсеры». Им, в отличие от обычных людей, неведомы проблемы пробок. Они быстрее всех могут оказаться в самой отдаленной точке. Паркур позволяет действовать просто «здесь и сейчас», используя лишь собственное тело.

Ямакаси мегаполисов

Вы уже захотели стать одним из них? Тогда ознакомьтесь с технологией выполнения самых популярных трюков трейсеров:

ДРОП – от английского «падать» – это прыжок с высоты. Амортизировать приземление можно либо только ногами, либо использовать для этого еще и руки.

РОЛЛ или «оборот». Это прыжок вперед с большой высоты, который на земле заканчивается переворотом через плечо. Этот элемент значительно уменьшает нагрузку на ноги.

Элемент МАНКИ или «обезьяна». Без него невозможно представить паркур. Его часто используют для преодоления парапетов. Это прыжок с опорой на две руки, когда ноги проносятся между ними.

От последнего трюка берет начало КЭШ. Это когда после манки ноги выносятся вперед. Если же нижние конечности сразу выбрасывать параллельно земле, так сказать, прыгать сразу ногами вперед, это будет называться ДЭШ. По-английски – это «тире».

ЛЕЙЗИ – «ленивый» прыжок. Когда трейсер бежит параллельно или под небольшим углом к препятствию, на него «прыгун» опирается ближней рукой. Подбрасывая ноги перед собой, в полете спортсмен перемещает центр тяжести и меняет руку. Препятствие позади. Кстати, после ЛЕЙЗИ лучше всего выполнить ДРОП или РОЛЛ. 

Трейсер

«Прогулка большой обезьяны». КОНГ РАН. По препятствию пробегают руки, а тело проходит параллельно земле.

СПИД или «скорость». Это снова опорный прыжок с использованием только одной руки. Исполняется с разбега. Тут тело проходит почти параллельно препятствию, что позволяет трейсеру не останавливаться перед различными преградами.

Хотя существует более эффектный трюк. РЕВЕРС. Это разворот тела над забором или парапетом на двух руках. Хотя можно и на одной. Главное – чтобы над препятствием первой прошла спина.

Веселый ПАЛМ СПИН, когда происходит вращение корпуса на 360 градусов через одну или две руки. Приземление идет в ту точку, из которой прыжок начинался. Этот маневр можно назвать разворотом.

ТИК-ТАК. Нет, это не про часы. Трейсер ставит руку на опору. Ногой отталкивается от стены. Далее может эту самую опору перелететь, а может и прыгнуть на нее.
Вот мы и подошли вплотную к заборам и стенам. Если они не очень высокие, можно выполнить АКУРАСИ. Прыгаете на объект просто с места и удерживаете на нем равновесие. Можно помочь руками.

Если препятствие выше, неплохо будет смотреться КЭТ ЛИП. «Прыжок кошки». Инструкция следующая: заскочить на препятствие, ухватиться за его край руками, а ногами упереться в стену. Дальше можно подтянуться и залезть наверх, а можно и вниз прыгнуть.
ГЕТ ОВЕР ЗЕ УОЛЛ. С разбега заскочить на высокую стену, толкнуться ногой – и, вуаля, Вы наверху.

Веселый ГЕЙТ. Похоже на то, что выполняют МЧСники или солдаты. Лишь с той разницей, что трейсер продолжает трюк лицом в направлении движения. Такое себе сальто при помощи забора. 

И, наконец, такой необходимый ТЕРН. Это прыжок с разворотом на 180 градусов и дальнейшим хватом за стену или перила с другой стороны.

Акробатические трюки в паркуре

На этом закончим с терминологией. Все, что перечислено – это самое необходимое из арсенала среднестатистического трейсера. 

ПАРКУР – это дисциплина, которая постоянно развивается и обогащается новыми элементами. Например, акробатические трюки все активнее интегрируются в тренировочный процесс трейсеров.

Кто не верит прочитанному, может проверить на себе. Но важно помнить: это очень травматично. Если же Вас не останавливает даже такая возможная опасность – добро пожаловать в клуб «городских сумасшедших экстремалов».

Ямакасі. Саме вони зробили популярною екстремальну дисципліну ПАРКУР.

Дистанція, смуга перепон. Ось найпростіше пояснення цього слова. Дисципліну паркур заснував француз Девід Белль. Він зібрав і всесвітньо відому команду «Ямакасі». Ці хлопці знялися в одноіменному фільмі всесвітньо відомого продюсера і режисера Люка Бессона.

Офіційна назва усіх, хто займається паркуром – трейсери. Їм, на відміну від звичайних людей, невідомі проблеми заторів. Вони швидше за всіх вміють опинитися у найвіддаленішій точці. Паркур дозволяє діяти просто «тут і зараз», використовуючи лише власне тіло.

Ви вже захотіли стати одним з них? Тоді ознайомтеся з технологією виконання їхніх трюків:

ДРОП – від англійського «падати» – це стрибок з висоти. Амортизувати приземлення можна або лише ногами, або застосовувати для цього ще й руки.

РОЛЛ або оберт. Це стрибок вперед з великої висоти, який на землі закінчується перекидом через плече. Цей елемент значно зменшує навантаження на ноги.

Елемент МАНКІ або мавпа. Без нього неможливо уявити паркур. Його часто використовують для подолання парапетів. Це стрибок з опорою на дві руки, коли ноги проносяться між ними.

Від останнього трюку пішов КЕШ. Це коли після МАНКІ ноги виносяться вперед. Якщо ж нижні кінцівки одразу викидати паралельно землі, так би мовити, стрибати ногами вперед сходу, це буде називатися ДЕШ. Англійською це слово означає риска.

ЛЕЙЗІ – лінивий стрибок. Коли трейсер біжить паралельно або під невеликим кутом до перепони, на неї він спирається ближньою рукою. Підкидаючи перед собою ноги, у польоті спортсмен переміщає центр тяжіння і змінює руку. Перешкода подолана. До речі, після ЛЕЙЗІ якнайкраще виконати ДРОП або РОЛЛ.

Прогулянка великої мавпи. КОНГ РАН. По перешкоді пробігають руки, а тіло йде паралельно землі.

СПІД або швидкість. Це знову опорний стрибок з використанням лише однієї руки. Виконується з розбігу. Тут тіло проходить майже паралельно перешкоді, що дозволяє не зупинятися перед усілякими перепонами.

Хоча існує ефектніший трюк. РЕВЕРС. Це розворот тіла над парканом або парапетом на двох руках. Хоча можна й на одній. Головне – щоб першою над перешкодою пройшла спина.

Веселий ПАЛМ СПІН, коли відбувається обертання корпусу на 360 градусів через одну або дві руки. Приземлення йде у ту точку, з якої стрибок починався. Цей маневр можна назвати розворотом.

ТІК-ТАК. Ні, це не про годинник. Трейсер ставить руку на опору. Ногою відштовхується від стіни. Далі може цю саму опору перелетіти, а може й стрибнути на неї.

Ось ми й дісталися парканів та стін. Якщо вони не надто високі, можна виконати АКУРАСІ. Стрибаєте на об‘єкт просто з місця і втримуєте на ньому рівновагу. Можна допомогти руками.

Якщо перешкода вища, непогано виглядатиме КЕТ ЛІП. Стрибок кішки. Інструкція така: скакнути на перепону, вхопитися за її край руками, а ногами упертися в стіну. Далі можна підтягнутися і залізти наверх, а можна й вниз стрибнути.

ГЕТ ОВЕР ЗЕ УОЛЛ. З розбігу заскочити на високу стіну, штовхнутися ногою – і, вуаля, Ви наверху.

Веселий ГЕЙТ. Схоже на те, що виконують МНСники або військовики. Лише з тією різницею, що трейсер залишається обличчям у напрямку руху. Таке собі сальто за допомогою паркану.

І такий необхідний ТЕРН. Це стрибок з розворотом на 180 градусів і подальшим хватом за стіну чи перила з іншої сторони.

На цьому закінчимо з термінологією. Втім усе це – найнеобхідніше з арсеналу середньостатистичного трейсера.

ПАРКУР – це дисципліна, яка постійно розвивається і збагачується новими елементами. І акробатичні трюки все активніше інтегруються у тренувальний процес трейсерів.

Хто не повірив прочитаному, може перевірити на собі. Але пам‘ятайте: це доволі травмонебезпечно. Поки навчишся, не один синець, а то й серйозну травму заробиш.

Якщо ж Вас не зупиняє навіть така можлива небезпека – ласкаво просимо до когорти міських скажених екстремалів!