Інформаційна програма
Можливість одержання об»єктивної інформації про технічний і фінансовий стан партнерів по бізнесу, тому що в епоху впровадження нових інформаційних технологій (електронні торги, Інтернет і т.д.) без системи збору і розподілу інформації важко розраховувати на взаємну довіру партнерів, у зв»язку з чим, утрудняється розвиток виробничої кооперації і здійснення досліджень на нових перспективних напрямках.
Тут можливо кілька напрямків розвитку.
Один з них – система державного реєстру суб»єктів господарювання, що повинна надавати можливість одержання об»єктивної інформації про статус і фінансові можливості потенційного контрагента з обов’язковим відображенням на бланку реквізитів підприємства (поштових і банківських), року заснування, номерів реєстраційних свідоцтв, коду платника податків та податку на додану вартість, розміру статутного капіталу.
Сприяти одержанню достовірної інформації про стан технічної і технологічної бази повинна система сертифікації виробництва.
При цьому сертифікація виробництва повинна бути справою добровільним, а наявність сертифіката про відповідність виробництва в цілому чи окремо випущених виробів визначеним міжнародним, усеукраїнським чи галузевим стандартом буде служити підвищенню престижу і конкурентноздатності підприємства.
Добровільність сертифікації ні в якій мері не вплине на безпеку продукції і виробництва тому що необхідний рівень безпеки гарантується при видачі відповідних ліцензій, що і є зобов»язанням здійснення діяльності, безпеки навколишніх і кінцевих споживачів.
А на законодавчому рівні ввести відповідальність кінцевого продавця перед покупцем за якість товарів, та обов’язкову загальну інформацію (включаючи кримінальну відповідальність).
Законом окремо забезпечити фінансування програми маркування продуктів харчування, а також на законодавчому рівні закріпити обов’язкове застосування харчових домішок для профілактики поліпшення здоров»я (фолієва кислота, йодована сіль, цинк і т.п.).
Закон «Про гарантії прожиткового мінімуму»
За рахунок бюджету фінансується так звана суспільна Допомога. Вона охоплює тих, хто сам не може забезпечити мінімальний рівень життя.
Така допомога виплачується за сімома номінаціями:
- на повсякденні потреби,
- освіту,
- житло,
- медичне обслуговування,
- материнство,
- за безробіттям,
- на похорони.
Допомога надається для підвищення рівня соціальної захищеності всіх малозабезпечених.
75% виплат по суспільній допомозі надходять із центрального бюджету, 25% — з бюджетів місцевих органів влади.
