Реорганізація та реформування податкової служби

Администратор | 8.08.2009 17:43

Необхідна інтеграція усіх державних структур, що здійснюють податкові функції, в єдину державну податкову службу.

Можливо, шляхом створення координуючого органу та єдиної служби збору податків.

Зі складу державної податкової служби мають бути виведені підрозділи, що виконують правоохоронні, оперативно-розшукові та слідчі дії, та на їх основі необхідно утворити Національну службу (бюро фінансових розслідувань НБФР) для зовнішнього контролю та проведення слідства у сфері фінансових, митних і податкових відносин.

Така структура мала б бути підпорядкована Президенту і здійснювала б контроль за фінансовими операціями Держави, підприємств, податкової, митниці, органами внутрішніх справ та інших.

Державна податкова служба має позбутися функцій перерозподілу податкових надходжень, надання відстрочок платежів, проведення взаємозаліків з податкових зобов»язань тощо. Її місія – обчислення та збір податків, взаємовідносини з платниками. До цього, звичайно, додаються функції перерахування податкових зборів на рахунки державного та місцевих бюджетів, пенсійного і державних соціальних фондів.

Функції збору і перерахування податків повинні бути прямо покладені на регіональні та місцеві органи податкової служби.

Центральний же апарат останньої повинен зосередитись на організації податкової системи, здійсненні функцій управління нею, методичному забезпеченні діяльності податкових органів, вдосконаленні адміністрування податків, внесенні законодавчих пропозицій щодо поліпшення норм податкових відносин і т.ін.

Потребує оптимізації структура державної податкової служби з урахуванням нового перерозподілу функцій між її органами з відповідною зміною складу підрозділів і перенесенням головного навантаження в роботі на регіональні відділення служби.

Така реорганізація має здійснюватися ззовні – Кабінетом міністрів України — і відбуватися під зовнішнім наглядом – уряду, народних депутатів України, громадськості.

Пріоритетні напрямки реформи:
— Радикальне спрощення, усунення двозначностей (насамперед, закон про податок на прибуток підприємств).
— Запровадження податку на АКТИВИ (нерухоме майно + устаткування) підприємств (можливо, з квазіринковим механізмом оцінки).
— Збільшення та впорядкування платежів за природні ресурси, запровадження аукціонів на концесії, зокрема на використання чи будівництво інфраструктури для транзитних перевезень.
Заборона податковій трактувати закони.
Введення суворої відповідальності для перевіряючих за завдання шкоди підприємствам.

З метою зниження податкового навантаження на підприємства — платників податку на прибуток необхідно в рамках зближення податкового та бухгалтерского обліків і уніфікації правил ведення податкового обліку з міжнародними стандартами обліку, вдосконалити порядок обчислення податкової амортизації основних фондів виходячи з економічного змісту амортизації.

Таке вдосконалення можливе в першу чергу шляхом:
• розширення груп основних фондів, що підлягають амортизації у податковому обліку;
• перегляд норм податкової амортизації з урахуванням реальних термінів використання основних фондів.

Економічну «полювання на відьом» необхідно закінчити. А про моральність як і не моральності способу утворення капіталів залишити судити суспільству, що демократичними методами або засудить або виправдає методи формування капіталів, визнаючи чи не визнаючи право власників цих капіталів займати які-небудь позиції в суспільній ієрархії.

А відслідковувати рух «брудних» грошей відповідні структури можуть, якщо захочуть.

«Ідеальна» податкова система повинна мати декілька чітких економічних рис.

Загалом «ідеальна» податкова система є економічно нейтральною: вона не створює ніяких спотворень, стимулів або перешкод для здійснення різних видів діяльності.

Часом уряд використовує податкову систему щоб стимулювати економічне зростання чи перешкоджати використанню певних ресурсів. Однако, ці функції не є основними функциями податкової системи і вони, зазвичай, застосовуються тоді, коли потенціал інших методів повністю вичерпаний.

Майже всі податки і більшість доходів мають випливати з постійних Законів.

Прийняти закон про обмеження прийняття законів, які збільшують витрати і зменшують доходи.

Дозволити Законами витрати на лікарську допомогу старим та інвалідам, страхування від безробіття і на підтримку цін на сільськогосподарську продукцію.

Розповсюдження на сферу податкових відносин норм і принципів правової держави і громадянського суспільства.

Серед цих принципів треба виділити, по-перше, забезпечення рівності прав податківців і платників податків та встановлення партнерських відносин між ними.
Це передбачає, з однієї сторони, досягнення обов»язковості і добровільності сплати податків; запровадження електронного (та звичайного поштового) режиму податкової звітності; перехід до неконтактного типу відносин між платниками і податківцями; законодавче встановлення порядку сплати податків й подання податкової звітності тощо.
З другої сторони, податківці мають відійти від слідчих методів відносин з платниками, від встановлення додаткових вимог до них, які не передбачені законодавством, від самочинного винесення санкцій тощо; натомість вони повинні вчасно інформувати платників щодо наближення термінів виконання законних зобов»язань останніх, а також щодо законодавчих змін до податкових норм і стандартів, про помилки у складанні податкової звітності чи обчисленні податкових зобов»язань, допомагати та поясняти при заповненні декларацій та звітів, а також розсилати платникам форми звітності і декларування і т.ін.

Планові перевірки підприємств податківцями мають регулюватися законодавчими нормами, а позапланові — мають бути санкціоновані відповідними правоохоронними органами.

Суперечності між платниками і податківцями – розглядатися і вирішуватися у судовому порядку.

Діяльність податкових органів, має стати публічною і підконтрольною громадськості. Засоби масової інформації й громадські організації, що діють в інтересах платників податків, мають отримувати можливості ознайомлення з рішеннями податкових органів, із їх звітністю, із витратами коштів на утримання податкової служби тощо. Громадськість повинна також приймати участь в обговоренні та прийнятті рішень податкових органів, у перевірці дійсності виконання ними своїх зобов»язань перед платниками податків та реальності покарань податківців, що порушили норми законодавства. Зокрема, має бути введений on-line режим висвітлення видачі казначейських платіжних документів.

Права податківців повинні бути обмежені, а вимоги – зрости.

З цією метою потрібні: а) нова етика поведінки податкового службовця, яка базувалася б на повазі прав та інтересів платників податків; б) зростання ролі інформаційних та аналітичних підрозділів податкової служби; в) підвищення законотворчої активності податкових органів та їх правової культури щодо запровадження нових законодавчих норм; г) відміна порядку планування санкцій за порушення податкових зобов»язань та дорахувань до сплачених податків.

Забезпечення рівномірності, справедливості та прозорості оподаткування.

В-першу чергу податкові зобов»язання мають стосуватися усіх громадян й підприємств, а тому центральним є питання скасування податкових пільг окремим групам платників податків.

Однакові права повинні мати платники податків і стосовно отримання податкових позичок – відтермінування податкових платежів.

Механізм формування й погашення податкового боргу повинен бути універсальним та виписаний законодавчо, включаючи порядок примусового стягнення податкової заборгованості, в тому числі – негрошове її забезпечення, та опротестування таких дій податковими боржниками.

Досягнення більш рівномірного й справедливого розподілу податкового навантаження передбачає поєднання у встановленні податків двох принципів: перший – пропорційного оподаткування, другий – відхилення від пропорційності, виходячи із соціально необхідних міркувань.

Так, необхідним є:
по-перше, повернення частини податку (вирахування з бази оподаткування) з індивідуальних доходів громадян, які витрачені ними на оплату послуг медицини, освіти, оздоровлення, на благодійницькі внески, процентні ставки на житлові кредити тощо.
по-друге, не повинні оподатковуватися пенсії, страхові виплати, державні соціальні допомоги малозабезпеченим тощо.
по-третє, необхідна диференціація самої ставки оподаткування індивідуальних доходів в залежності від розмірів та виду доходу (що було викладено раніше).
по-четверте, система акцизних платежів повинна встановлювати більш високі ставки на більш дорогі товари.
по-п»яте, податок з нерухомості житлових об»єктів має здійматися лише із доходів сімей, які володіють надвеликими житловими об»єктами.

Досягнення прозорості податкової системи пов»язане з визначеністю і однозначністю норм податкового законодавства та недопущенням свавільного й одностороннього його тлумачення податковими органами.

До того ж будуть скасовані або трансформовані у законно встановлені податки ті з них, які сьогодні використовуються поза законодавчим полем. Необхідним є також забезпечення стабільності законодавчих норм, що регулюють податкові відносини, публічність обговорення змін до цих норм та надання прав їх практичного тлумачення лише судовій владі.

Категории: Мир| государство

Метки: , , , ,