Інвестиційна привабливість України
Для цього потрібно:
— зменшувати дискрецію податкових органів;
— зменшувати вартість та обтяжливість податкового адміністрування, спрощувати нарахування та сплату податків
— сприяти зняттю жорсткого протистояння між незалежним бізнесом та податковими органами, декриміналізації податкових відносин, при збереженні можливості та стимулів карати злісних порушників
— зменшувати загальне податкове навантаження (поступово), передусім на робочу силу та нові інвестиції, малі та швидко зростаючі підприємства.
Також, потрібно переносити податковий тягар з доходів та прибутків на джерела ренти (природні ресурси, успадковані основні фонди), та потенційні джерела доходів – з метою їх найефективнішого використання та оподаткування (концесії, податок на активи).
Не можна:
— закривати та утруднювати шлях до прийняття у майбутньому відповідних принципів і конвенцій країн Європейського Союзу
— створювати привілеї та „точкові” стимули (анти-стимули) та розширювати повноваження влади по встановленню таких привілеїв. (Інвестори, що цікавляться виключно привілеями – не ті, що потрібні Україні).
— погіршувати, навіть тимчасово, умови ведення бізнесу для малих, новостворених, та швидко зростаючих підприємств
— прямо порушувати раніше взяті довгострокові зобов»язання, навіть шкідливі (як це сталося у випадку СЕЗ та ТПР), але і відновлювати вже відмінені привілеї (довіри не поверне, а шкода відновиться).
Бажано утримуватися від експериментів, що можуть погіршити ситуацію в тих сферах, де вона є відносно благополучною в сенсі сплати податків (спрощена система для МСБ, податок на землю), і в разі нагальної потреби робити такі реформи дуже обережно, аби не зруйнувати нечисленні осередки нормальних податкових відносин.
Необхідно відмовитися від будь-яких секторальних податкових пільг.
Досвід їх використання свідчить, що втрати добробуту від спотворення ринкової конкуренції та низьких надходжень до бюджету значно перевищують здобутки, які отримують виробники в короткостроковому періоді. Окрім того, використання податкових пільг має дуже потужний негативний ефект у довгостроковій перспективі, оскільки такі преференції суттєво уповільнюють структурні реформи в економіці.
Підприємства, що користуються пільгами як правило позбавлені стимулів здійснювати реструктуризацію та модернізацію виробництва.
Окреме значення повинна мати система податкових преференцій для стимулювання внесення виробничих інвестицій в національну економіку.
На відміну від існуючого порядку, потрібні преференції у вигляді зниження оподаткування нерозподіленого корпоративного прибутку, а також зниження відсотка загального (єдиного) внеску до пенсійного та фондів загальнообов»язкового соціального страхування. При цьому рішення щодо встановлення таких преференцій повинні надавати відповідно Верховна Рада України (в частині зниження податкових внесків до державного бюджету і пенсійного фонду) та обласні чи міські ради депутатів (в частині зниження податкових відрахувань до відповідних місцевих бюджетів).
Надання цих преференцій має відбуватися індивідуально по окремих проектах та на обмежений строк (наприклад, 3 роки), а причини такого надання повинні бути законодавчо окреслені (інновації, екологія, створення робочих місць у депресивних регіонах і т.ін.).
Окрім порядку стимулювання окремих інвестиційних проектів, необхідні іншого типу преференції, наприклад, інвестиційні податкові знижки, коли прибуток підприємства, який використовується на певні інвестиційні цілі, оподатковується за пониженою ставкою. Такого типу знижки доцільні у випадках використання інвестицій на науково-дослідні й інноваційні роботи та на заходи з енергозбереження.
Гостро актуальним є звільнення нарахувань і сплати ПДВ на інвестиційні операції й товари: на купівлю акцій корпоративних товариств, проектно-конструкторські і наукові роботи, послуги капітального будівництва, купівлю основних засобів, що вносяться до статутного фонду підприємства, а також на купівлю механізмів, деталей, комплектуючих виробів і матеріалів для їх ремонту й модернізації. Це серйозно вплине на зростання інвестиційного попиту, який зараз знаходиться у пригніченому стані.
Незважаючи на те, що діючі закони спрямовані на створення інвестиційного клімату, певні обмеження відносно участі іноземних інвесторів у тих чи інших проектах вкрай необхідні.
Наприклад, що стосується телебачення і радіомовлення, то іноземна участь у такій компанії не повинна перевищувати 20%.
Аналогічні обмеження повинні поширюватися на підприємства у сфері супутникової передачі інформації. Іноземний інвестор повинен довести, що створювана ним компанія в галузі передових технологій дасть економічну вигоду і кошти, які будуть виділятися ним з цією метою, підуть на проведення науково-дослідних робіт і виробництво того чи іншого продукту.
Іноземці не мають права володіти контрольним пакетом акцій компанії, яка має свої власні рибальські судна.
НБУ має право відмовити будь-якій закордонній фінансовій установі в проханні почати роботу на українському фінансовому і фондовому ринку, якщо іноземний уряд не надає адекватних умов компаніям і фірмам України.
Потребує оптимізації структура ставок мита на імпортні товари й послуги.
Вона полягатиме:
по-перше, у загальному зниженні середнього рівня ставок митних зборів до 5%-10%;
по-друге, у випереджаючому їх зниженні на імпортовані сировинні товари, аналоги яких не виробляються в Україні до 5%
по-третє, у звільненні від оподаткування деталей і комплектуючих виробів, що ввозяться в Україну (якщо їх частка у готовому виробі не перевищує 30%) і надходять у виробництво або для ремонту діючого обладнання на територію України; створення територій безмитної торгівлі на базі міжнародних транспортних вузлів;
по-четверте, в укладанні міждержавних угод про створення спільних зон вільної торгівлі із застосуванням понижених або нульових ставок митних зборів по товарах, що походять з країни – учасниці такої зони;
по-п»яте, у переході до встановлення ставок ввізного мита в основному у відсотках до вартості товару та ін.
Мають також застосовуватися методи спрощених митних процедур для торгівельних компаній-резидентів, які є постійними суб»єктами митних відносин, мають позитивну репутацію та приєдналися до Протоколу про співпрацю з Державною митною службою.
За європейськими стандартами має бути вдосконалене оподаткування транспортних засобів. Зокрема, доцільно оподатковувати нових власників лише в момент реєстрації транспортного засобу. Це не стосується вантажних автомобілів та автобусів, оподаткування яких включатиме як сплату при реєстрації, так і щорічну (або помісячну) сплату за їх експлуатацію.
Ставка податку при реєстрації має встановлюватися у відсотках до вартості автомобіля (мотоцикла, фургона, автобуса і т.ін.). Її значення повинно знижуватися в залежності від строку користування транспортним засобом та відповідно зменшенню через це його вартості.
Контролюючи баланс експорту й імпорту необхідно прагнути до залучення на внутрішній ринок чи технологій товарів, що стимулювали б відповідний експорт технологій і товарів з України. При цьому, безумовно, якість, як експорту, так і імпорту повинне знаходитися на світовому рівні.
Категории: Мир| государство
