Забезпечення швидких темпів економічного зростання вимагає високого рівня нагромадження. Воно повинно майже цілком забезпечуватися внутрішніми заощадженнями. Необхідно щоб основні кошти йшли на створення нових виробничих потужностей. Організація серійного виробництва забезпечує високу ефективність капітальних вкладень. Основні капіталовкладення направити в активні елементи основного капіталу.

Виходячи з цього, створення умов для національного інвестора — це лише одне – амністія капіталів, причому з обов»язковим декларуванням усіх наявних доходів, капіталів, нерухомості, засобів транспорту і т.д.( без будь якої сплати відсотків, та будь яких платежів).

Після розпаду СРСР в Україні не була запроваджена система подачи декларацій. Держава не «знає» що дісталося кожному громадянину у спадщину після розпаду Радянського Союзу. Тому для того, щоб в майбутньому, податкова служба розраховувала сплату податку, необхідним є й вдосконалення обчислення індивідуальних доходів (прибутків) громадян.

Зокрема, потрібно відокремити доходи, отримані від лотерей, виграшів, подарунків, спадку від непрямих родичів. Також окремому обліку мають підлягати дивіденди та інші прибутки, отримані власниками акцій, паїв підприємств внаслідок розподілу між ними чистого прибутку підприємства.

Ці два види доходів оподатковуватимуться за поданими деклараціями за підсумками року.

Усі інші доходи (прибутки) громадян, які не отримані як пенсії, соціальні допомоги, субсидії, оплата соціальних послуг тощо і до складу яких входять заробітна плата, доходи від здачі в оренду майна, контрактна оплата приватних послуг, доходи від власного бізнесу, винагороди, гонорари, роялті тощо — обраховуються окремо і можуть оподатковуватися на місці отримання доходу (за мінімальною ставкою). Неоподатковані доходи цієї групи декларуються платниками податків за підсумками року. Ставка загального оподаткування цих доходів визначається відповідно до їх сукупної величини за підсумками року.

Законодавчі зміни щодо оподаткування індивідуальних доходів громадян:
— повне справляння податку з індивідуальних доходів громадян до місцевих бюджетів
— введення податкових знижок з доходів, що використовуються на соціальні цілі
— введення спеціальних ставок оподаткування дивідендів та інших доходів від прав власності на підприємства
— скасування оподаткування доходів від продажів корпоративних та інших майнових прав ;
— диференціація загальної ставки податку відповідно до рівня доходів громадян;

Пропонується прискорене зниження ставок оподаткування індивідуальних доходів громадян при запровадженні обов»язкових страхових внесків на індивідуальні пенсійні рахунки.

Це, так звана шкала відліку наступного, щорічного оподаткування.

При визначенні шкали оподатковування фізичних осіб говорити сьогодні про надприбудки, що повинні обкладатися по високим прогресуючим ставкам узагалі немає сенсу, тому що одержання їх законним шляхом в Україні практично неможливо.

У зв»язку з цим розраховувати на появу національного інвестора з капіталом українського походження практично несерйозно.

Необхідне властиве помірне оподатковування, яке оптимально поєднує дві мети; створення сприятливого податкового клімату для господарської діяльності (ця мета визначає верхню межу оподатковування) і ефективного вирішення соціальних проблем (ця мета визначає нижню межу оподатковування). ( Прибутковий податок з фізичних осіб: мін – 10%, мах – 40%. Він збирається раз на рік з загальної суми коштів, що зараховані на приватний рахунок, за мінусом встановлених законом витрат, заявлених у податковій декларації. Неоподаткований мінімум 3900 грн. на рік).

Такий крок дозволить добровільно подавати податкові декларації. (Не подав декларацію, щоб довести, що нема прибутку – плати податок 342грн. на 12 місяців на рік 4104 грн. Неоподаткований мінімум 3900 грн. на рік).

Декларування повинно стати невід»ємною частиною цивільного менталітету, а суспільна мораль орієнтована на публічний осуд тих, хто приховує доходи.

Зміни, що пропонуються повинні, передусім, бути спрямованими на створення культури добровільної та повної сплати податків – навіть, на певний час, в разі потреби – за рахунок інших можливих пріоритетів. Саме частка добровільно сплачених податків має бути головним критерієм успіху реформи.

Для цього потрібно:
— зменшувати дискрецію податкових органів;
— зменшувати вартість та обтяжливість податкового адміністрування, спрощувати нарахування та сплату податків
— сприяти зняттю жорсткого протистояння між незалежним бізнесом та податковими органами, декриміналізації податкових відносин, при збереженні можливості та стимулів карати злісних порушників
— зменшувати загальне податкове навантаження (поступово), передусім на робочу силу та нові інвестиції, малі та швидко зростаючі підприємства

Також, потрібно переносити податковий тягар з доходів та прибутків на джерела ренти (природні ресурси, успадковані основні фонди), та потенційні джерела доходів – з метою їх найефективнішого використання та оподаткування (концесії, податок на активи).

Потребує оптимізації структура ставок мита на імпортні товари й послуги.

Вона полягатиме:
по-перше, у загальному зниженні середнього рівня ставок митних зборів до 5%-10%;
по-друге, у випереджаючому їх зниженні на імпортовані сировинні товари, аналоги яких не виробляються в Україні до 5%
по-третє, у звільненні від оподаткування деталей і комплектуючих виробів, що ввозяться в Україну (якщо їх частка у готовому виробі не перевищує 30%) і надходять у виробництво або для ремонту діючого обладнання на територію України; створення територій безмитної торгівлі на базі міжнародних транспортних вузлів;
по-четверте, в укладанні міждержавних угод про створення спільних зон вільної торгівлі із застосуванням понижених або нульових ставок митних зборів по товарах, що походять з країни – учасниці такої зони;
по-п»яте, у переході до встановлення ставок ввізного мита в основному у відсотках до вартості товару та ін.

Мають також застосовуватися методи спрощених митних процедур для торгівельних компаній-резидентів, які є постійними суб»єктами митних відносин, мають позитивну репутацію та приєдналися до Протоколу про співпрацю з Державною митною службою.

Квота Кіота — викиди двоокису вуглецю

Україна займає восьме місце в світі як емітер СО2 в
енергетичній галузі, її частка становить 2,35 відсотка
загальносвітових викидів цієї речовини енергетикою.

Структура промислового виробництва, що склалася в Україні, пов»язана з розвитком енергетичної, гірничо-металургійної, вугледобувної, хімічної та машинобудівної промисловості і характеризується інтенсивним споживанням енергії, сировинних, водних і земельних ресурсів, а також збільшенням навантаження на довкілля. В Україні в 1996 році було викинуто в атмосферу близько 6,34 млн.тонн забруднюючих речовин, в тому числі 4,76 млн.тонн — зі стаціонарних джерел, 1,58 млн.тонн — з пересувних. За період 1992 — 1996 рр. загальний обсяг викиду забруднюючих речовин в навколишне середовище скоротився зі стаціонарних джерел на 45 відсотків, з пересувних — на 12 відсотків. Останні викидають 85 відсотків свинцю, 49 відсотків
окису вуглецю та 31 відсоток вуглеводнів.

З галузей промисловості найбільше забруднюють атмосферу:
— енергетика (32 відсотки),
— металургія (27 відсотків),
— вугільна промисловість (23 відсотки).

Для досягнення найбільшого ефекту від цієї міжнародної квоти:
— необхідно терміново залучитися до міжнародної торгівлі ціми квотами.
— зменшити на 50% ПДВ для енергозберігаючих матеріалів.
— зафіксувати рівень «викиду» СО2 в повітря станом на 01.01.20005р.,та впровадити доплату від підприємств які збільшать «викиди» в повітря СО2.

Вище приведені заходи додатково залучать до державної скарбниці від 15 млрд. до 30 млрд.гривень, котрі повинні надходити:
• до Національного венчурного фонду – 20% для науково-дослідних закладів .
• до Фонду соціального страхування – 20%
• до Державного бюджету України – 60%

Необхідно законодавчо встановити ставки рентних платежів за видобування корисних копалин й використання природних ресурсів, які б діяли до усіх суб»єктів господарювання незалежно від прав власності на родовища та інші об»єкти.

Такі ставки мають бути універсальними (рівними для усіх платників) незалежно від умов видобутку, обсягів родовищ, якості ресурсів. Ставки рентних платежів не повинні бути надмірно високими, аби вилучати меншу частину диференційної ренти.

Актуальними є й питання встановлення екологічних платежів, які мають сплачувати підприємства, комунальні служби, окремі особи, що своїми діями (відходами виробництва, зберіганням чи транспортуванням шкідливих матеріалів тощо) забруднюють оточуюче середовище – грунт, воду, повітря.

Розраховуватися екологічні платежі повинні у твердих ставках на одиницю шкідливих викидів (незалежно від дотримання чи недотримання екологічних стандартів).

„Еко-податок” у формі % збору від вартості паливних матеріалів. Мета – скоротити споживання палива заради збереження навколишнього середовища, а також керуючись міжнародним досвідом, залучити додаткові кошти у соціальну сферу (державні інвестиції у сільське хазяйство, та соціальну сферу життя громадян).

Цей податок дуже важливий в адмініструванні, він повинен регулювати співвідношення ціни, та якості.

Ніхто нам дешевого палива не дасть.Тільки низька якість нафтопродуктів стримує швидкій приріст цін. Тому, завдяки цьому податку, держава повинна регулювати закупки нафтопродуктів між державами,а не ціну нафтопродуктів ( наприклад, як тільки Росія підняла ціни на відпуск нафтопродуктів на вивіз, Україні економічно вигіднішно купувати більш якісні нафтопродукти).

Ми повинні усвідомити собі, що через деякій час українці будуть купувати нафтопродукти по європейським цінам. Але сьогодні, завдяки цьому податку, ми зможемо суттєво підняти соціальну планку, або все рівно будемо його платити, тільки іншої державі.

Податки за використання енергетичних джерел мають сплачувати суб’єкти господарювання, які використовують для господарських потреб електроенергію, отриману із зовнішніх для підприємства мереж, а також паливні матеріали (газ, мазут), які не споживаються для вироблення електроенергії і руху транспортних засобів. Ці податки доцільно встановлювати у твердих сумах на одиницю спожитої електричної енергії чи палива і диференціювати їх по видах енергії, джерелах її отримання, обсягах споживання, та спрямовувати до Державного бюджету.

Так, вбачається доцільним застосовувати нижчі ставки для: а) альтернативних джерел енергії (електроенергії – з вітру, сонця, біомаси, супутнього газу; використання нафтового, коксівного, кам’яно-вугільного газу порівняно із природним тощо); б) підприємств, що споживають великі обсяги енергії; в) підприємств і господарств, які знизили споживання енергії порівняно з минулим періодом.

Паралельно необхідно залишити в місцевих бюджетах цільові надбавки до тарифів на електричну, теплову енергію і газ, що сьогодні застосовуються.

Необхідно, кошти з «Еко – податку»,автоматично направляти в
Фонд соціального страхування – 30%, а — 30% на суспільну допомогу. (Закон «Про гарантії прожиткового мінімуму» ),та 40% на компенсацію найбіднішим прошаркам населення, сільгоспвиробникам, іншим, хто має право на пільги, як доплата до їхніх виплат.

Запропонований податок збирається подекадно і тільки з автозаправочних станцій.

Але обов’язковими умовами введення даного податку, є запровадження визначеного переліку видатків, які для цілей податкового обліку, заборонено відносити на витрати, та дозволити усі інші.

Безобмежними,та основними, повинні рахуватися затрати на роздрібну купівлю нафтопродуктів, та купівлю автотранспорту, але на витрати відносити не більш, як суму, еквівалентну 15000$.

Якщо витрати перевищують цю суму, то решта коштів, відчужується після сплати податку на прибуток.

В соціальну сферу, запропонований податок, може надати від 10 до 20 млрд.гривень.

Податкові стимули (звільнення від сплати податків)

В цьому сенсі важливим є, по-перше, введення окремого податку на нерухомість – пасивні фонди і земельні ділянки підприємств;
по-друге, розгортання механізму прискореної амортизації активної частини основного капіталу господарських об»єктів; по-третє, створення системи адресних податкових преференцій найважливішим інвестиційним проектам та інвестиційних податкових знижок;
по-четверте, скасування нарахувань ПДВ на інвестиції й інвестиційні товари та послуги;
по-п’яте, застосування нових підходів до оподаткування транспортних засобів, що використовуються підприємствами та окремими громадянами;
по-шосте, при нарахуванню ПДВ на лізингові операціі, сплату цього податку здійснювати траншами обумовленими договором лізингу.

Податкові стимули в депресивних регіонах

В Україні донедавна діяли податкові пільги у вільних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку. Однак такі пільги спрямовувалися в основному на підтримку поточної діяльності підприємств. ВЕЗ та ТПР встановлювалися через лобіювання в парламенті інтересів певних бізнес структур.

Водночас ефективна система податкових стимулів може використовуватись як інструмент для розвитку виробництва в депресивних регіонах.

Для цього:
— перш за все, необхідно чітко визначити регіони, які підпадають під категорію депресивних на основі об’єктивних критеріїв (наприклад, рівень безробіття, додана вартість на душу населення).
— по-друге будь які податкові стимули можуть надаватися виключно для стимулювання інвестицій або створення робочих місць у таких депресивних регіонах.

Одним із варіантів таких податкових стимулів може бути пільгова ставка єдиного соціального податку на фонд оплати праці.

Однак, запровадження будь-яких пільг для депресивних регіонів на даному етапі є невиправданим, оскільки цьому має передувати розробка довгострокової стратегії подолання регіональних відмінностей в рівні розвитку.

Податкові стимули, при цьому, повинні бути не основним, а допоміжним інструментом регіональної політики.

Вони мають бути чітко обмежені в розмірах і часі. Будь-які звільнення від податків мають бути предметом жорсткого моніторингу.

Окрім того, необхідно відмінити нарахування ПДВ при операціях списання і передачі іншим особам морально і фізично зношеного обладнання, техніки, машин, приладів, транспортних засобів за самостійним рішенням платника податків.

Структура доходів радикально зміниться у результаті повної перебудови платежів у бюджет.

Категории: Мир| государство

Метки: aktiv.com.ua, вибори, президент, програма, Україна